На першому місці серед питань, які турбують підлітків, безперечно, знаходиться проблема вибору професії. Адже, кожному важливо обрати для себе справу, якій він готовий присвятити своє життя.

Ще учні молодших класів нерідко замислюються про те, чим вони бажають займатися у такому далекому дорослому житті, але їх рішення, мабуть, неостаточне.

У великої кількості підлітків більш точний вибір формується у старшому шкільному віці. Вони мають вже свої особисті віддання. Деяким подобається якийсь предмет у школі і саме з ним вони мріють пов’язати свою майбутню професію.

Але, всі професії важливі. Одні потребують математичних або творчих здібностей, а інші – фізичної активності. Люди одних професій рятують життя, інші – створюють витвори мистецтва, але, і те, і інше – дуже важливо для сучасного суспільства. Немає поганих або добрих професій, є професії, які подобаються тобі чи ні. Просто, обираючи справу життя, треба керуватися своїми знаннями, здібностями та інтересами, і тоді ти знайдеш саме ту професію, саме для себе.

Своїми роздумами на цю тему з нами поділилися наші постійні читачі та учасники "Ліги майбутніх поліцейських" з Першотравневого району.

Світлана Трандафілова

Обрав професію, обрав долю!

"Я повністю згодна з цим висловлюванням, адже професія є одним з головних факторів нашого життя. Справді, від самої людини залежить, яким буде її життя. По – справжньому успішна, щаслива людина - та, яка займається улюбленою справою і знає її настільки добре, що їй немає рівних у майстерності. Свою професію я вже обрала - це професія психолога. Я мріяла про неї ще з дитинства і вірю, що моя мрія здійсниться. Головне - до неї йти.

Мені подобається допомагати людям, давати їм корисні поради. Коли до тебе приходить людина і просить про домогу, це приємно, оскільки довіряє саме тобі. Ти даруєш людині свою посмішку, і вона тобі відповідає. Хіба це не щастя? А найбільше щастя - це допомогти психологічно слабкій людині навчитися жити і вирішувати важкі проблеми буденного життя.

Я довіряю психологам, які використовують в практиці психологію як науку. Практична психологія навіть не наука, а мистецтво. Я не науковець. Я не вивчатиму людей, я прагнутиму зрозуміти їх. Моя професія актуальна і в нашому сучасному житті. Більшість людей, які втратили рідних та близьких, потребують допомоги і психологічної підтримки, дехто з них зневірюється після такого стресу. Я це можу бачити на живому прикладі, бойові дії проходять саме на нашій території, в нашій рідній Україні. Я, представник підростаючого покоління, обіцяю, що всіма силами буду сприяти покращенню ситуації в нашій країни, покращенню психологічного клімату. Отже, для себе я зробила такий висновок. Щоб бути гарним психологом, потрібно бути перш за все щасливою та задоволеною людиною, бути вдячною за те, що ти маєш, вміти знаходити промінчик сонця у сірих буднях життя." 

Ігор Немлій

Військовий

                                                                                Військовий знає завжди свою справу,
                                                                                Боронить країну від ворогів,
                                                                                Завжди ця професія в пошані,
                                                                                Бо це загроза життю і путь нелегкий.

                                                                                Відчайдушно, і з сильною волею
                                                                                Він в бій лине стрімко, бо він наш козак,
                                                                                Немає ні страху, немає ні болю,
                                                                                А з ворогом битися треба ось так.

Поліцейський

                                                                                Поліцейський – обранник державний,
                                                                                Стоїть на сторожі моралі і прав.
                                                                                Порушив закон - чекай на розправу.
                                                                                І де є хоч трішки якийсь кримінал,
                                                                                Він завжди знайде і він покарає,
                                                                                Бо правду й закони в житті добре знає.

 Аліна Бердник

"Кожна людина обирає собі професію. Професій у світі безліч, але ми обираємо лише одну. Більшість людей обирають професію для душі, а деякі для заробітку. Візьмемо за приклад звичайну продавчиню. Здається, у кожного була така ситуація, коли ти заходишь до магазину, а з тобою не вітаються, дивляться на тебе так, ніби ти ворог свого народу. Ви не замислювалися, можливо, їй просто не подобається її професія?

Для себе я обрала професію ветеринарного лікаря. На мою думку, це найблагородніша професія. Адже хто, як не ми, допоможе беззахисним тваринам? Я не розумію тих людей, яким зовсім не шкода тієї собачки, яка шукає собі їжу. Невже так важко нагодувати бідолашну тваринку?! А що ж тоді казати про тих людей, які навмисно вбивають тварин? Можливо, в мене ще думки дитини, яка ще не зовсім розуміє життя в цьому світі, та, коли я дивлюсь на сучасних людей, формується думка, що за допомогу тебе покарають.

Проаналізувавши ситуацію, я зрозуміла, що ветеринарний лікар - це саме та професія, якій я хочу присвятити все своє життя, щоб рятувати тварин, адже недарма кажуть, що медицина лікує людину, а ветеринарія – людство. Я зрозуміла для себе, що я хочу бути однією з тих людей, які допомагають нашим меншим братам."

Світлана Андрющенко

Журналіст

                                                                                              Професій є багато -
                                                                                              Сантехнік, юрист…
                                                                                              І хочеться сказати,
                                                                                              Без смутку і без сліз.
                                                                                              Ось журналіст, наприклад,
                                                                                              Робота не з легких,
                                                                                              Далеко від сім'ї ти,
                                                                                              Далеко від своїх.
                                                                                              Ти робиш добру справу
                                                                                              І бачиш наяву
                                                                                              Солдатів України,
                                                                                              Роботу їх тяжку,
                                                                                              Бараки і окопи,
                                                                                              Життя не як в раю,
                                                                                              Солдатську оборону
                                                                                              І постріли в бою.
                                                                                              Не спиш, не спиш, друкуєш,
                                                                                              Позаду бій, війна,
                                                                                              А серце все шепоче:
                                                                                              Скінчись, скінчись, війна.
                                                                                              Земля немов застогне,
                                                                                              Кривава та страшна…
                                                                                              Тобі лишь зостається,
                                                                                              Доносить тугу й біль
                                                                                              І вірити у краще,
                                                                                              На землі своїй.

Дар’я Таратута

 

"Важко погодитись зі словами «Обрав професію – обрав долю», адже останніми роками спостерігаєш тенденцію постійних змін, коли молоді спеціалісти, тільки отримавши диплом і пропрацювавши менше півроку, вирішують змінювати професію. Адже вони не розуміють, чого саме вони прагнуть від життя. І таке трапляється не тільки з молодим поколінням, а й з достатньо зрілим, дорослим.

Коли ти в дев’ятому або одинадцятому класі, твої батьки чи вся родина кожен день запитують тебе «Ким хочеш бути? Потрібно обирати! Чого ти нічого не знаєш?». Шкода, що таке відбувається, бо наші батьки самі були дітьми і вони повинні розуміти, що від вибору майбутньої професії залежить подальше життя дитини. Цей вибір неможливо зробити за 10 секунд, потрібно розуміти свої сильні сторони та слабкі, свої побажання та можливості. Не можна вирішити стати лікарем, не розуміючи яким саме, його обов’язки, скільки років та сил потрібно витратити на те, щоб потім стати справжнім лікарем. Лікар - це «Помічник Бога», людина, яка рятує життя, яка несе шалену відповідальність за сотні, тисячі життів.

Я ще не вирішила, ким хочу стати. Добре, що в мене є час на вибір. Але, все ж таки, я схильна до вибору професії у сфері медицини. Я вважаю, що потрібно робити вибір не тільки за бажанням своєї душі, але й слід розуміти, яка професія зможе забезпечити мені повноцінне та спокійне життя. Медицина мене вабить можливістю допомагати близьким і невідомим, відкривати щось нове, чого може не знати звичайна людина, пізнавати самого себе, отримувати життєвий досвід.

Не можна бути впевненим, що все вийде, що я все зможу подолати і стати гарним спеціалістом, але я хочу вірити в це. Я хочу вірити, що саме це моя доля!"

Дар’я Чевичалова 

"Професій у світі є багато. Яку ж із них мені обрати? Вибір професії - це дуже важлива та вирішальна подія у нашому житті. Дуже важко знайти професію, за якою у подальшому можливо працювати, тому треба обирати те, що тобі потрібно і те, що тобі цікаво, щоб потім стати першокласним спеціалістом і працювати за своєю професією.

Я навчаюся в одинадцятому класі і вибір професії для мене багато часу не зайняв: я хочу бути лікарем, адже хороших лікарів зараз дуже мало. Я так вирішила, тому що хочу допомагати усім людям, яким погано та боляче. Зараз у нашій країні йде жорстока війна і багато людей потребують медичної допомоги.

Допомога потрібна не тільки тим, хто захищає нашу державу, а і звичайним цивільним людям: жінкам, дітям, бабусям, дідусям, усім тим, хто постраждав лише через те, що опинився не в той час і не в тому місці. Багато з них помирає тому, що їм не надали належної медичної допомоги, та хіба так можна? Хіба можна залишити людину без допомоги, яка їй потрібна і на яку вона має право? Ні, не можна. Я, звісно, розумію, що ця професія дуже складна. Щоб бути гарним лікарем, треба багато вчитися та практикувати, але я готова до цього."