Два роки тому над містом знову замайорів український прапор, але, щойно залишивши Авдіївку, бойовики почали безжально обстрілювати тих, кого вчора називали своїми громадянами. Терористи «звільнили» від життя 50 людей, ще 460 були поранені, з них – 8 дітей, зруйнували 1400 будинків. Але місто продовжує жити та розвиватися всупереч намаганням терористів знищити його.

Сьогодні, 30 липня, мешканці відзначають другу річницю з дня звільнення міста від бойовиків. Люди вийшли на вулицю, аби показати, що Авдіївка – це Україна, що вони хочуть жити у мирі та спокої. Разом з усіма – співробітники Авдіївського відділення поліції та діти з «Ліги майбутніх поліцейських». Вони, як і усі авдіївці, пережили страшні обстріли та допомагали людям вижити у цих умовах. А тепер беруть участь у відновленні життя міста.

Поліцейські забезпечили безпеку жителів під час мітингу біля школи№6 та урочистої ходи, у якій взяли участь понад 300 людей на чолі з міським головою Юрієм Черкасовим. Учасники заходів поклали квіти до стели загиблим під час бойових дій жителям Авдіївки.

Урочисті заходи не були масштабними, бо частина міста, так звана «стара» Авдіївка, – досі знаходиться під обстрілами бойовиків. Тут постійно іде війна, гинуть люди, горять будинки. Лише на цьому тижні постраждали відразу 6 осель.

Авдіївка розташована за 6 км від окупованого Донецька, але найближчі позиції бойовиків – вже за 200-500 м від житлового кварталу. Цього місяця тут загинули 2 чоловік.

Гаряче в Авдіївці було у 2014-му – після звільнення міста терористи не жаліли нікого, гатили з артилерії та «градів».

- Це було як «зона відчуження»: постійна стрільба, пусті вулиці, немає світла, води, тепла. Чорне місто. Не працювало жодне підприємство. З 35 тисяч жителів у місті залишалося від 4 до 7 тисяч, - розповідає керівник поліції Авдіївки Анатолій Ковальчук, який був передислокований до «гарячої точки» з окупованої Горлівки.

Поліцейський без вагань залишив рідний дім та вже два роки – поряд з авдіївцями. Спочатку правоохоронець у буквальному сенсі жив на роботі: спав у кабінеті, коли вдавалося викроїти кілька годин на сон.

Лютою видалася і зима 2015-го – саме тоді перший раз зупинився Авдієвський коксохімічний завод, містоуворююче підприємство, яке підпитує життям населений пункт, на його території розірвалося близько 200 снарядів. А весна 2016-го, знову перетворила Авдіївку в одну з найбільш гарячих точок у зоні АТО.

За час конфлікту з 11 тисяч квартир в новій частині міста практично кожна третя має руйнування. В «старому місті», це приватний сектор, з п'яти тисяч дворів понад 500 - зруйновані. «Градами» були розбиті лікарня і ряд шкіл. Постраждало від обстрілу і відділення поліції.

Але місто міцно тримає удари та, незважаючи на обстріли, продовжує відновлюватися. Повертаються люди – зараз в Авдіївці вже 21,5 тисяч жителів. З них 1584 – діти.

Відновлено роботу коксохімічного заводу, який минулого тижня знову був змушений зупинити роботу через обстріл, відбудовуються дитсадки та школи, запрацювали пологові будинки, народжуються діти. У місті відкриваються нові заклади, зокрема спортзал. У центрі гуляють люди, грають на батуті діти.

Безпеку та правопорядок у місті «у горі та радості» забезпечують поліцейські. Міське відділення поліції працювало навіть під час найжорстокіших артударів. Правоохоронці виїжджали на місця обстрілів, документували злочини терористів, рятували людей. Коли терористи перебили «світло», віддали свій генератор до лікарні.

За ініціативою начальника поліції Донеччини В’ячеслава Аброськіна правоохоронці евакуювали дітей з-під вогню.

- Поліція організувала вивезення дітей з Авдіївки. Ніхто їх про це не просив, ніхто їх не примушував, тому що вивезти дітей під обстрілами, щоб вони вижили, прошли навчання - це значить дуже багато і це нічим не виміряти. Поліція сьогодні виконує ті функції, які визначають функцію державної влади, - це правопорядок, це надання допомоги населенню та серйозний волонтерський рух, - розповів мер м. Авдіївки Юрій Черкасов.

Сьогодні в місті поліція працює у посиленому режимі, в якості підкріплення тут несе службу зведений загін поліції главку. Поліцейські цілодобово патрулюють місто, під час профілактичних рейдів обходять будинки, аби вчасно виявити тих, кому потрібна допомога. На цей час правоохоронці відвідали понад 1,3 тисячі людей.

- Місто ожило та продовжує розвиватися, життя продовжується. Найголовніше, що люди повірили у нас. Якщо раніше люди було втратили надію, вважали, що місто нікому не потрібне, то на сьогодні поліція патрулює місто, люди звертаються. Кількість звернень значно збільшилася – з 3-4 до 17-18 на день. Це свідчить, що люди повірили у поліцію. Є довіра, є спільна робота. Люди звертаються, людям допомагаємо, - зазначив Анатолій Ковальчук.

До поліції потягнулася й молодь. Тут, у «гарячій точці», існує і активно розвивається авдіївська ланка громадської організації «Ліга майбутніх поліцейських», яка за результатами своєї діяльності не поступається іншим своїм юним колегам.

10 активних та патріотично налаштованих підлітків разом із своїм старшим помічником, співробітником Авдіївського відділення поліції Анатолієм Рабіним намагаються усіляко допомогти рідному місту та його мешканцям пережити ці важкі для всіх часи. І це не дивлячись на те, що до позицій ворога можна, як кажуть в Авдіївці, докричатись.

До речі, Анатолій як переможець обласного конкурсу «Молода людина року - 2016» отримав звання «Молодий працівник правоохоронних органів року». В поліції Анатолій Рабін працює за напрямком ювенальної превенції. Мабуть,не має жодної родини в Авдіївці, в якій є діти, які б не знали цього правоохоронця.

Разом з поліцейськими учасники Ліги влаштовують свята для малечі, беруть участь у міських заходах, проводять рейди торгівельними закладами міста щодо заборони продажу неповнолітнім алкогольної продукції та цигарок.

Нещодавно «майбутні поліцейські» та їх старший помічник організували дітям, родини яких опинилися в складних життєвих ситуаціях, веселе дозвілля, подарувавши квитки до веселої «Країни Батутії». Хлопчики і дівчатка тепер кожного тижня протягом всього літа можуть безкоштовно відвідувати ігрові та розважальні майданчики в місті.

Сьогодні лігівці приєдналися до святкування дня визволення Авдіївки від бойовиків та розповіли, як вони пережили окупацію та як живуть зараз.

Дмитро Куделя, учень 10-го класу школи № 4:

- В Авдіївці народився та мешкаю із самого дитинства. Місто своє люблю і навіть не уявляю, що кудись поїду. Вчора ввечері нас знову обстрілювали, – розповідає Дмитро. – Але нічого, живі. Коли тихо, діти на вулиці грають. Але як почне бахати, всі по хатах та підвалах сидять. Чому ми не їдемо? І залишитися ні з чим страшно, і не уявляю себе будь-де у іншому місті. Тут будинок, город, який годує, друзі... Нам із друзями краще тут перебувати. Навіть незважаючи на обстріли. Знаєте, я так думаю: якщо в місті працює школа, отже, місто живе.

Михайло Єрмолович студент 2-го курсу Авдіївського СПТУ:

- Зараз у більшості будинків міста вікна наглухо забиті дошками і закриті щитами, а дахи затягнуті плівкою. Кажуть, що людина звикає до всього, напевно, це той випадок, - каже хлопець. - Буває таке, що сидячи у підвалі, рахували постріли «Градів». Після сорока вже заспокоювалися, вистріляли все, тож можна «перепочити».