Які головні критерії вибору майбутньої професії? Дуже важливо, щоб вона була цікавою, оскільки захоплююче заняття, яке дійсно приносить задоволення – це одна із складових людського щастя.
Отже, найголовніша річ – серед великої кількості професій знайти саме свою,удосконалюватися в ній та бути щасливим в своєму виборі.
Вибір майбутньої професії справа дуже серйозна й відповідальна. Ми продовжуємо публікувати твори-роздуми на цю тему юних учасників «Ліги майбутніх поліцейських».
Складно недооцінювати важливість будь-якої професії. Кажуть, що у світі їх існує більш двох тисяч. Адже кожен з нас може обрати собі професійне майбутнє, виходячи зі своїх здібностей та можливостей. Хоча прийняти таке рішення доволі складно. Які головні критерії вибору майбутньої професії? Дуже важливо, щоб вона була цікавою, оскільки захоплююче заняття, яке дійсно приносить задоволення – це одна із складових людського щастя.
Артем Делас
м. Слов’янськ
Моя майбутня професія
З наближенням моменту, коли навчання у школі завершиться, перед кожним майбутнім випускником постає, мабуть, одне з найважливіших питань у житті - питання вибору професії. Однакове для всіх питання сприймається дуже по-різному. Що стосується мене, то я скоріше боюся цього важкого рішення, ніж радію початку дорослого життя. Якщо хтось може легковажно поставитись до вибору фаху, то інші скоріше переживають психічне пригнічення через невизначеність, і не дарма. Багато людей отруїли своє повсякденне життя роботою, яка не викликає жодного інтересу та бажання нею займатися. Легковажне ставлення є одним з багатьох чинників вибору непридатної для людини спеціальності. Багато хто просто лінується та не вірить у свої здібності. Такі люди обирають найлегший шлях, йдуть здобувати спеціальність в училищах та ліцеях. Важко обирати, коли знаєш, до чого може призвести хибний крок, чи не так? Мабуть, багато моїх однолітків погодяться зі мною.
У строкатому асорті кваліфікацій мені важко зрозуміти, чого я прагну. Сьогодні я уявляю себе людиною, яка з олівцем, транспортиром та ластиком на величезному аркуші складає основу її майбутнього творіння. Уявляю себе митцем, що творить з цегли. Мрію керувати реставрацією фортець, монастирів, меморіалів, вокзалів, церков, пам’яток історичної архітектури, та проектувати хмарочоси, мости, та навіть звичайні споруди муніципального користування. Отже, не важко зрозуміти, що сьогодні я зупинився на виборі професії архітектора.
Натхненний повсякденною красою будинків Європи, та отруєний сірістю та тотальною однаковістю спальних районів країн колишнього СРСР, я прагну змінити сіре оточення середньостатистичних українців, внести нові стилі та направлення в сьогоденний архітектурний статок. Ця професія користується значним попитом, та не це спонукало мене зробити такий вибір. Працюючі архітектором, я сподіваюся реалізувати в роботі свій художній потенціал та відкрити нові направлення в сьогочасній українській архітектурі.
Навчання цьому фаху потребує тяжкої, сумлінної, довгострокової праці, та великого обсягу знань будівельних норм проектування, інноваційних технологій, а також величезної кількості будівельних матеріалів, які постійно удосконалюються в нашому століття, яке стрімко розвивається. Не кожен здатен на це піти. Але я сподіваюся, що зможу досягнути поставленої мети, стати видатним архітектором та перейняти досвіт всесвітньо відомих митців.
Валентин Стасенко
м. Слов`янськ
Астрологія чи психологія?
Розпочнемо з того, що я, учень 5-ї школи м. Слав`янська, навчаюся у 10 класі. Вже промайнули безтурботні дні, коли про майбутню професію я навіть і не думав. Переді мною стоїть важкий вибір: куди йти далі і що робити? Все треба продумати заздалегідь, щоб потім не було неочікуваних "сюрпризів".
У наш час досить багато різних професій, і обрати свій майбутній шлях важко. Треба знайти те, до чого в тебе лежить душа або талант. У кожного таланти проявляються по - різному, і якщо ви знайшли його, друзі, йдіть далі, докладіть усіх зусиль, щоб його удосконалити. До чого я веду? Десь рік тому я побачив себе у психології або в астрономії. Далі докладніше.
Психологія - це наука, яка надзвичайно складна у розумінні. На її вивчення, я вважаю, і усього життя не вистачить. Доречним буде прислів'я "Вік живи — вік навчайся". З ним я згоден на всі 100%. Уявіть, за все життя ви знайомитесь із сотнями тисяч людей, можливо і більше, і кожен з них - різний. Мені цікава поведінка кожного з них, тобто, що людина може думати у певний момент, як поведе себе в екстремальних ситуаціях і так далі, адже ситуацій може бути безліч. Ще один значний плюс - я зможу надавати психологічну допомогу. За свої 15 років я навчився слухати людей, і у будь-якій ситуацій зможу морально їх підтримати. Мабуть, чути що в когось проблеми не є гарною новиною, але в мене є щире бажання їм допомогати. На мою думку це мета психолога.
Далі астрономія. Ця мета в моєму уявленні поки що дуже далека до здійснення, але надія не згасає, і можливо у майбутньому я пізнаю цю науку і буду відкривати щось нове, як для себе, так і для людства.
Вийдіть на вулицю вночі, погляньте на небо. Купа недосяжних зірок. І це всього лише мала частина того, що ховається за цією картиною. Ще здавна людей вабило небо своєю красою та неосяжними просторами Всесвіту. І у наш час це залишається незмінним. Кожного час від часу мучить питання "Як створився Всесвіт? Чому так вийшло? Можливо, є ще планети, які придатні для життя?". Мені здається, для вчених, які вивчають астрономію, ця наука не є професією, а більше як хобі, тому що "небо" може привернути кожного, і маючи велике бажання - ти досягнеш свого. Недоречно, можливо, з мого боку, порівнювати ці дві професії, або точніше науки, але щоб стати психологом, треба мати талант спілкування, шо досить важливо. А вченим з астрономії - велике бажання і мету.
І тепер я можу сказати, що професій багато, але вибрати треба ту, яка ближче до душі.